В українській мові чимало гарних, але підзабутих слів про весну. Ми погортали словники й класичні твори та згадали деякі з них.

Схилок - захід сонця

Як говорити: "Вже хутко вечір. Сонце вже на схилку" (Леся Українка)

Залива - паводок, багато води або чогось, злива

Як говорити: "Тільки невеличка горстка найсильніших — п'ять їх було, — окруживши Максима, держалася ще просто, мов шпиль скали серед розгуканої заливи" (Іван Франко)

Провесна - рання весна                  

Як говорити: "Іду я тими степами, тими ланами розлогими, що й торішньої провесни" (Михайло Коцюбинський)

Таловина - місце, де розтанув сніг чи крига, а також тала вода

Як говорити: "День видався сонячний, була відлига, і з ринви бляшаного сільбудівського даху стікала таловина" (Іван Кириленко)

Бурчак - шумливий ручай, струмок

Як говорити: "Навколо в бурчаках пінилась і клекотіла вода" (Василь Козаченко)

Дзюркотливий - той, що дзюрчить

Як говорити: "Потім він звернув на вузьку стежку, що пробігала вздовж дзюркотливого струмка" (Ярослав Галан)

Тванистий - той, у якому можна загрузнути, повний водоростей, болотяний, брудний

Як говорити: "Автомашини, погасивши фари, грузли в тванистій землі" (Натан Рибак)

Зоріти - сяяти, світити, яскраво виділятися, сходити

Як говорити: "Вийшли в дорогу рано, ще зоріло, а десь коло полудня були вже на полонині" (Іван Чендей)

Пазелень - домішка, прогалина зеленого кольору, перша зелень

Як говорити: "Перша пазелень на схилах поміж торішньої трави..." (Леонід Первомайський)

Блаватний - волошковий, яскраво-синій, а ще – шовкова тканина синього кольору

Від слова блават – волошка. Уживається рідко.

Євген Бриж, фото автора

Цитати - за Академічним тлумачним словником. Джерела – Російсько-український академічний словник (А.Кримський, С.Єфремов), словник приказок (М.Йогансен), словник синонімів Караванського, Академічний тлумачний словник.

Щоб дізнаватися новини першим — підпишися на нас у Viber, Telegram, Facebook.